Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2014 року Справа № 919/1147/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКота О.В.суддів:Попікової О.В. (доповідач у справі) Саранюка В.І. за участю представників: від позивача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)від відповідача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 17" Севастопольської міської радина рішеннягосподарського суду міста Севастополя від 17.12.2013р.та на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 04.02.2014р.у справі№ 919/1147/13 господарського суду міста Севастополяза позовомКомунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 17" Севастопольської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "КП Чисте місто"провідшкодування шкоди у розмірі 60 149,94 грн.

У відповідності до розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 04.04.2014р. № 02-05/114 для розгляду справи № 919/1147/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кот О.В., судді Попікова О.В., Саранюк В.І.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 17" Севастопольської міської ради звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КП Чисте місто" про відшкодування майнової шкоди у розмірі 60 149,94 грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 17.12.2013р. (суддя Плієва Н.Г.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.02.2014р. (головуючий суддя Черткова І.В., судді Голик В.С., Рибіна С.А.), у позові відмовлено повністю.

Рішення місцевого суду та постанова апеляційної інстанції обґрунтовані приписами статей 6, 11, 22, 509, 623, 626, 627, 632, 901, 903, 1166 Цивільного кодексу України, статей 173, 218, 224, 225 Господарського кодексу України, з огляду на недоведення позивачем заподіяної йому шкоди з боку відповідача та наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та шкодою.

Не погодившись з рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема приписів статті 16 Цивільного кодексу України, статті 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні". При цьому скаржник наголошує на тому, що наявними в матеріалах справи доказами, у тому числі актом ревізії від 25.04.2013р. № 06-21/59, підтверджується факт заподіяння позивачу збитків внаслідок завищення відповідачем обсягів твердих побутових відходів, вивезених ним у 2011-2012рр.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях і застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 01.06.2010р. між ТОВ "КП Чисте місто" (виконавець) та КП "РЕП № 17" СМР (споживач) був укладений договір № 8-03/30 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів.

У відповідності до умов вказаного договору, враховуючи протокол розбіжностей та додаткові угоди до нього, виконавець зобов'язався надавати послуги з вивезення твердих побутових відходів, а споживач - оплачувати надані послуги у строки та в порядку, передбачених цим договором.

Згідно з пунктом 3.1. договору від 01.06.2010р. № 8-03/30 (з урахуванням протоколу розбіжностей до нього) розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць; споживач вносить оплату за послуги на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі акта виконаних робіт.

Обсяги послуг з вивезення твердих побутових відходів сторонами були погоджені у пункті 3.3. договору від 01.06.2010р. № 8-03/30 (з урахуванням протоколу розбіжностей та додаткової угоди від 01.05.2011р. № 1 до нього).

Вартість вивезення 1 куб.м твердих побутових відходів складає 19,56 грн. (пункт 3.2. договору від 01.06.2010р. № 8-03/30).

Відповідно до підпункту 4.2.1. пункту 4.2. договору від 01.06.2010р. № 8-03/30 (з урахуванням протоколу розбіжностей до нього) споживач зобов'язується на протязі трьох робочих днів з моменту отримання акта виконаних робіт підписати його або надати виконавцю мотивовану письмову відмову від підписання акта.

01.04.2011р. між ТОВ "КП Чисте місто" (виконавець) та КП "РЕП № 17" СМР (споживач) був укладений договір № 8-03/329 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, у відповідності до умов якого, враховуючи додаткові угоди до нього, виконавець зобов'язався надавати послуги з вивезення твердих

побутових відходів, а споживач - оплачувати надані послуги у строки та в порядку, передбачених цим договором.

Згідно з пунктом 3.1. договору від 01.04.2011р. № 8-03/329 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць; споживач вносить оплату за послуги на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі виставленого виконавцем рахунку.

Вартість вивезення 1 куб.м твердих побутових відходів складає 19,56 грн. (пункт 3.2. договору від 01.04.2011р. № 8-03/329).

Відповідно до підпункту 4.2.1. пункту 4.2. договору від 01.04.2011р. № 8-03/329 споживач зобов'язується на протязі робочих днів з моменту отримання акта виконаних робіт підписати його або надати виконавцю мотивовану письмову відмову від підписання акта з переліком формально визначених заперечень. За відсутності такої відмови роботи виконавця вважаються прийнятими споживачем без заперечень незалежно від факту підписання акта виконаних робіт.

Окрім цього між сторонами були укладені договір від 20.04.2011р. № 8-03/297 про послуги зі збору та навантаження сміття грейферним навантажувачем та договір від 20.04.2011р. № 8-03/298 про послуги з вивезення негабаритного сміття.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач за період 2011-2012рр. надав позивачу послуги з вивезення сміття на загальну суму 1 063 581,29 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг). Вказана сума була перерахована позивачем на рахунок відповідача у повному обсязі.

Предмет позову у даній справі становить вимога про відшкодування шкоди у розмірі 60 149,94 грн., у вигляді завищення обсягів та вартості послуг, наданих відповідачем у 2011-2012рр., а саме: у 2011 році - на суму 7 624,49 грн., 389,80 куб.м; у 2012 році - на суму 52 525,45 грн., 2 685,35 куб.м.

В силу статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

З огляду на положення статті 224 Господарського кодексу України, статей 22, 611, 614, 623 Цивільного кодексу України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

У відповідності до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (частина 3 статті 632 Цивільного кодексу України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у даному випадку правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договорів про надання послуг з вивезення сміття, у яких сторони вільно на власний розсуд визначили об'єм робіт, що підлягають виконанню, та їх вартість.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судами першої та апеляційної інстанцій надано належну правову оцінку тій обставині, що зобов'язання за договорами про надання послуг сторонами виконані повністю, приймання-передачу послуг оформлено без будь-яких зауважень і претензій відповідними актами, які підписані та скріплені печатками сторін, позивач повністю оплатив вартість наданих відповідачем послуг, яка була визначена сторонами у договорах.

Отже, із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи вбачається, що позивачем не було доведено належним чином факт заподіяння йому шкоди відповідачем, протиправність його поведінки та причинний зв'язок цієї поведінки із заподіяними збитками, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування до відповідача такої міри цивільної відповідальності як відшкодування шкоди.

Окрім цього, місцевим та апеляційним господарськими судами обґрунтовано не прийнято до уваги посилання позивача на складений Державною фінансовою інспекцією в м. Севастополі акт від 25.04.2013р. № 06-21/59 ревізії фінансово-господарської діяльності КП "РЕП № 17" СМР за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р., оскільки вказаний акт не може обмежувати права і обов'язки сторін з приводу виконання зобов'язань за укладеними між ними договорами про надання послуг та впливати на умови цих договорів і змінювати їх, у тому числі щодо обсягів та вартості наданих послуг.

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення позову і фактично зводяться до переоцінки доказів та встановлених судами обставин, що в силу положень статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.

При цьому, перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим та апеляційним судами в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 17" Севастопольської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 17.12.2013р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.02.2014р. у справі № 919/1147/13 залишити без змін.

Головуючий суддя О.В. Кот

Судді: О.В. Попікова

В.І. Саранюк